Податкова політика: альтернатива є

Партія “Успішна країна” на форумах разом з підприємцями та активною частиною громадянського суспільства розробляє новий Податковий кодекс. Навіщо ми це робимо?

Ми уважно проаналізували те, що робить влада, зокрема – Міністерство фінансів. Висновок очевидний: їхні дії добивають ослаблену кризою українську економіку і душать залишки підприємницької ініціативи.

У разі реалізації запропонованих Мінфіном законопроектів інвестиційна привабливість країни впаде навіть не до нуля, а буде вимірюватися негативними числами. Простіше кажучи, проб’є дно і почне падати вглиб.

Наприклад, згідно з документом відомства, в разі несплати юрособою податків або штрафів фіскальна служба без звернення до суду – лише за рішенням керівника або заступника – проводитиме стягнення за рахунок готівкових коштів або з рахунків в банку. Це призведе до того, що підприємства, які мають заборгованість, не зможуть виплачувати зарплату, відрядження, оплачувати сировину до тих пір, поки не погасять податковий борг. Така новація від уряду зажене бізнес у тінь, змусить перейти на бартерні операції або призведе до банкрутства.

Є «хороші» новини і для фізосіб. Припустимо, якщо громадянин від безвиході шукав собі разовий підробіток, він повинен буде стати на облік в органі місцевого самоврядування або в контролюючому органі. Також він буде зобов’язаний сплатити авансом податок у сумі 10% мінімальної зарплати (у 2017 році це 160 гривень щомісяця). Причому, якщо українець вже не зможе з якоїсь причини займатися індивідуальною діяльністю, податок не повертається.

Альтернатива є. Але влада робить все, щоб не дати прозвучати голосу людей, незадоволених її політикою, і здатних пропонувати інші, розумні, рішення.

Форуми підприємців, які організовує наша партія, неодноразово ставали об’єктом нападів екстремістів при повній бездіяльності правоохоронних органів.

Ми запрошували людей, щоб разом з ними задатися простими питаннями. Як перестати жити в злиднях? Як дати людям можливість заробляти собі на життя? Якою насправді повинна бути державна податкова і взагалі регуляторна політика?

Влада не хоче чути ці запитання і відповіді на них.

Тому що забезпечені люди – вільні люди. На виборах такі люди вже не будуть торгувати майбутнім своєї країни за пакет з гречкою або копійчане підвищення пенсії на пару місяців.

Владі вигідно, щоб країну населяли озлоблені бідні люди. Такими простіше маніпулювати.

Але це – шлях в нікуди. До банкрутства і розпаду країни. До нескінченної війни і нових смертей.

І нічого не зміниться, поки не зміниться ставлення до тих, хто створює національні багатства – до людей праці, підприємців і найманих працівників.

У чому головна відмінність запропонованої нами політики від тієї, яку проводить нинішня влада?

У тому, що ми ставимо на перше місце інтереси людини і підприємця. І тільки потім – інтереси держави. З тієї простої причини, що держава – це сервісна інституція стосовно людини, а не навпаки.

Наше головне завдання – відновити справедливість. Люди з маленькими доходами повинні платити менше. Основним джерелом поповнення бюджету повинні стати олігархи. А найголовніше – податкова система повинна стимулювати, а не душити підприємницьку ініціативу на рівні малого та середнього бізнесу.

Як цього домогтися?

По-перше, через зниження ставок податків. У нашому Податковому кодексі ми пропонуємо знизити ПДВ – з 20% до 15%, податок на прибуток – з 18% до 10%, зарплатні податки (разом з ЄСВ) – з 41,5% до 25%.

Такий захід підвищить збори до бюджету. І це не парадокс, це закономірність. Тут діють кілька чинників.

Лібералізація податків завжди виводить частину економіки з тіні. Зниження ставок робить нерентабельними витрати на ухилення від оподаткування. При правильних процедурах адміністрування значній частині бізнесу простіше працювати в легальному полі, ніж використовувати сумнівні схеми.

До того ж зниження податків – це позитивний сигнал для інвесторів. І внутрішніх. І міжнародних. Такий захід стимулює появу нових платників.

Зростання підприємницької активності дає кумулятивний ефект. Навіть якщо прямі надходження податків на перших порах збережуться на тому ж рівні або незначно зростуть, нові робочі місця і підвищення купівельної спроможності населення дадуть зростання за іншими податками і зборами.

В результаті сумарні надходження будуть вище.

По-друге, спрощена система оподаткування повинна зберегтися і видозмінитися відповідно до реальних потреб бізнесу.

Зараз МВФ вимагає ліквідувати спрощену систему майже повністю на тій підставі, що малий та середній бізнес активно бере участь в приховуванні доходів від оподаткування. Це правда. Правда в тому, що більшість зареєстрованих в Україні юридичних осіб в таких схемах беруть участь. Але якщо в них беруть участь олігархи, то яке право ми маємо звинувачувати малий бізнес за спробу вижити? Чи це привід на догоду кредиторам ламати систему, що дає роботу мільйону українців тільки в малому бізнесі?

По-третє, відмінною підтримкою від держави завжди є невтручання. Чим більше держава захистить бізнес від самої себе – тим привабливіше для підприємця буде податкова система.

З конкретних кроків, які ми пропонуємо. Мораторій на перевірки нових підприємств протягом трьох років. Одночасно з посиленням відповідальності податківців за перевищення повноважень, включаючи самовільні позапланові перевірки.

По-четверте, ставка ПДВ на соціально значущі товари – 5%. Це не популізм і вже, тим паче, не лобіювання чиїхось бізнес-інтересів.

Що таке соціально значущі товари? Це товари, які перераховані в урядових документах, що регламентують прожитковий мінімум. Цифра прожиткового мінімуму (навіть занижена в нашій країні) не береться з повітря. Вона розраховується, виходячи з конкретного переліку предметів першої необхідності.

Ось цей перелік повинен бути громадянам доступний, в тому числі – за ціною. А щоб ціна була нижчою – знижуємо ПДВ.

На цих принципах ми, як суспільство, зможемо дати нужденним гарантований мінімум. У цивілізованій країні ніхто не голодує, незалежно від соціального статусу. І в Україні не повинен.

По-п’яте, ми повинні відновити дію закону про трансферне ціноутворення. Влада під тиском олігархів вихолостила цей закон. І відтік капіталів в офшори продовжується з новою силою. Країна не може розвиватися, тому що прибуток, зароблений на її природних багатствах і праці її громадян, витікає і працює на економіку Панами, Швейцарії, Люксембургу, Кіпру, Великобританії.

Ми втрачаємо час – найцінніший капітал на сучасному ринку.

Ми втрачаємо людей – тих, що виїхали, загинули або поранені, безробітних, невиліковно хворих через низький рівень медицини. Тобто ми втрачаємо найважливіше актив нашої економіки – людини.

З точки зору сповідуваних нами принципів прагматичного патріотизму все це – злочинне марнотратство. Причому витрачається, втрачається і розкрадається те, що нам не належить.

Ми розбазарюємо те, що має працювати на наступні покоління українців і по праву належить їм.

Час зрозуміти: не можна сліпо йти шляхом, який веде в безодню. Час побачити: альтернатива є. І ми, українці, маємо на неї право.

Підписуйтесь на Telegram-канал Олександра Клименка. Більше аналітики та коментарів, оперативні повідомлення. Будемо на зв'язку!