Офіційний сайт Олександра Клименко

У пошуках балансу

Боротьба з тіньовою економікою

З ініціативи Олександра Клименка  була розроблена і впроваджена ризикоорієнтована система моніторингу економічних операцій, яка дозволила почати вирішення двох «одвічних» проблем – скоротити податкові перевірки бізнесу, і у той же час, підвищити ефективність виявлення випадків ухилення від сплати податків. Як результат – підвищення рівня надходжень до державного бюджету для забезпечення соціальних платежів.

Протягом багатьох років в Україні для всіх керівників держави співвідношення кількості і якості податкових перевірок було дилемою, що не мала розв’язання. З одного боку, податкові та інші перевірки, особливо за високого рівня корупції, – це завжди невдоволення бізнесу, серйозний мінус для інвестиційної привабливості країни, що стримує розвиток економіки. З іншого боку, держава, крім іншого, зобов’язана боротися з ухиленням від оподаткування та забезпечувати наповнення бюджету. Від цього залежить своєчасність соціальних платежів і здатність всього держапарату виконувати свої функції перед громадянами.

Виходом з цієї, здавалося б, нерозв’язної суперечності став ризикоорієнтований моніторинг економічних операцій, який був розроблений і впроваджений під керівництвом Олександра Клименка. Це комплексна модель, яка поєднує в собі аналітичну роботу, впровадження сучасних IT-технологій і новий формат роботи податкових органів загалом.

Концепцію ризикоорієнтованої системи Олександр Клименко розробив, спираючись на власний досвід роботи: спочатку в бізнесі, а потім – на державній службі. Розуміння потреб та інтересів і бізнесу, і держави допомогло йому знайти оптимальний баланс між державним контролем над «чистотою» сплати податків, з одного боку, та  зниженням навантаження на працюючих в Україні підприємців, з іншого.

Зусиллями аналітиків на підставі накопиченого статистичного матеріалу був створений усереднений «портрет» фіктивних компаній, що використовуються в схемах ухилення від оподаткування. Були визначені основні параметри, властиві порушникам – так звані «критерії ризику».

Нові пошукові програми обробляли бази даних з новим завданням – знаходити фірми, схожі на створені експертами моделі.

І тільки після цього інспектори та аудитори одержували список потенційних порушників для проведення перевірки. Це суттєво знижувало можливість корупції – тепер представник податкової служби не міг призначити або скасувати перевірку особистим рішенням. Перевірку, по суті, «призначав» комп’ютер за чітко позначеним критеріям.

У результаті комплексу заходів і нововведень, які були реалізовані Олександром Клименком, в період керівництва ним Донецької податкової в 2010-2011 роках, у регіоні було зафіксовано рекордний показник за щомісячними податковими зборами. Так, у листопаді 2010 року Донецька область зібрала до держбюджету України понад 2 млрд. грн. – це найвищий показник за всю історію податкової служби регіону, включаючи докризовий (до 2008 року).

Після створення у 2012 році Міністерства доходів і зборів були об’єднані інформаційні ресурси податкової та митної служб, розроблена комплексна ідентифікація ризиків. Це дозволило відстежувати рух товару від кордону до споживача, підвищити ефективність перевірок при одночасному скороченні їхньої кількості.

У червні 2013 був створений єдиний Моніторинговий центр – потужний інструмент для аналітичного та інформаційного супроводу процесів детінізації економіки за допомогою новітніх розробок у сфері IТ, що працює у форматі 24/7. Розроблена система з виявлення ризиків була повністю автоматизована і, що особливо важливо,  виключала людський фактор, а, від так, і будь-які корупційні прояви.

Моніторингова система виокремлювала також «ризикові» зони (менше 1% зареєстрованих в Україні юридичних осіб). Тобто, 99% підприємств не підлягали перевіркам і могли спокійно працювати, не побоюючись зайвої уваги з боку держави.

Цілеспрямована робота з «ризиковими» компаніями, в результаті, збільшила надходження до бюджету в півтора рази. Значно зменшилися махінації з одним з основних податків – ПДВ. У підсумку держава припинила накопичувати заборгованість з відшкодування цього податку і змогла нарешті почати погашати свої борги перед бізнесом. При цьому сальдо «збори / відшкодування» стабільно залишалося позитивним на користь держави.

Під керівництвом Олександра Клименка була реалізована прозора система автоматичного відшкодування ПДВ, коли бізнес отримував відшкодування податку за законодавчо встановленими і загально зрозумілими критеріями, серед яких – стимули для збільшення компаніями зарплат для своїх співробітників. До січня 2014 року рівень автоматичного відшкодування ПДВ з бюджету досяг рекордних для України 77%.

Одночасно кількість планових перевірок бізнесу скоротилася за три роки в чотири рази. І продовжувала скорочуватися.

Реформа податкової міліції, яка була проведена Олександром Клименком на початку 2013 року, дозволила підвищити ефективність розслідування податкових і митних правопорушень. У структурі міністерства було створено Головне управління фінансових розслідувань. Максимальна увага приділялася аналітичній роботі з мінімальним втручанням у справи сумлінних платників податків. У результаті, тільки за 2013 було забезпечено відшкодування збитків державі на загальну суму понад 1,8 млрдів гривень, припинено діяльність 60 «конвертаційних центрів», виявлено понад 800 кримінальних правопорушень у сфері державних закупівель на суму майже 1,3 млрд. грн.

Олександр Клименко планував подальший розвиток ризикоорієнтованого моніторингу у наступних напрямках:

– створення автоматизованих митних постів («митниця майбутнього»), які зможуть приймати рішення про пропуск вантажу без участі митного інспектора;

– перехід усіх платників податків на електронні, дистанційні податкові перевірки до 2016 року;

– спільні одноразові перевірки бізнесу органами податкової служби та іншими структурами, які перевіряють бізнес, на основі даних про ризики, отриманих у Моніторинговому центрі Міндоходів.

Довгострокова реалізація заходів, розроблених під керівництвом Олександра Клименка, дозволила б істотно знизити рівень тіньової економіки, в комплексі зі створенням передумов для розвитку легального бізнесу та підвищення інвестиційної привабливості України.

554 | 12.08.2015
bool(false) Яндекс.Метрика