Офіційний сайт Олександра Клименко
Інтерв'ю | 213 | 04.11.2016

Олександр Клименко: «Ми готові взяти політичну відповідальність за об’єднання України»

Клименко розповів про бажання повернутися в Україну, відновлення миру на Донбасі та альтернативний Податковий кодекс

Перші кроки до порятунку країни: перевибори парламенту, перевибори президента і мир на Донбасі

З Олександром Клименком – колишнім міністром доходів і зборів України – ми зустрілися в його офісі в одній з веж московського Сіті. Протягом трьох років – до збройного перевороту у лютому 2014 року – він відповідав за всі надходження до державної казни. Нинішня українська влада звинувачує його в безлічі злочинів – щоправда, пред’явити факти і докази не можуть. Перебуваючи в еміграції, Клименко, проте, вельми помітний в інформаційному і політичному просторі України. Він контролює низку великих ЗМІ, у тому числі мультимедійний холдинг «Вести», реалізує кілька політичних і громадських проектів. І йому всього 36 років.

– Ви постійно заявляєте, що хочете повернутися на батьківщину, в Україну. За яких умов це може статися?

– Ну, по-перше, я не можу нікому ставити умов, так само як і мені ніхто не може. Однак треба розуміти, що всі проблеми, перед якими зараз стоїть Україна, так само як і проблеми багатьох моїх друзів і однодумців, лежать у політичній площині. Відповідно, там вони і повинні вирішуватися. Ченці на Афоні в Греції вітаються словом «полембос» – «боротьба». У них це означає боротьбу мирського з духовним. У нас також боротьба.

– Чи не занадто сильно сказано? Ваша партія «Успішна країна» поки що ледь помітна на політичному небосхилі.

– Але я не маю жодного сумніву, що наша партія дуже скоро буде представлена в парламенті, і дуже вагомо представлена. Тому що ми представляємо реальну альтернативу діям нинішньої влади – від проблеми Донбасу і зовнішньої політики до економічних і соціальних реформ. Наприклад, влітку наша партія виступила з ініціативою створення нового Податкового кодексу, який би серйозно полегшив життя і бізнесу, і простим людям. Зокрема, ми пропонуємо знизити ПДВ на соціально важливі товари та послуги з 20 відсотків до 5…

– Це, звичайно, дуже привабливо. Але ж ви працювали міністром з податків і зборів, і добре знаєте, що такі речі знизу не проходять. Легко сказати – давайте зробимо людям приємно. А як це узгоджується з бюджетом, а як закрити дірку в казні? Багато запитань виникає. І хто взагалі внесе подібний законопроект, якщо ви не представлені в Раді?

– Саме тому, що був міністром, я добре розумію всі деталі. У нас було багато реформаторських напрацювань, які не вдалося реалізувати через позицію парламенту і опору лобістських груп. Ми вивчали передовий міжнародний досвід, і пропонуємо його зараз використовувати. До речі, ми вже півкраїни об’їхали з цим проектом, влаштовували експертне та громадське обговорення. І він був дуже добре прийнятий. Хоча нам намагалися заважати різні радикали. Зривали заходи, погрожували, навіть гранати кидали. У Миколаєві. На щастя, без жертв обійшлося.

– Тут інше запитання виникає. Якщо ви пропонуєте таку ініціативу, значить, готові співпрацювати з нинішньою владою. Допомагати їй робити добрі справи, правильні вчинки. Значить, ви вірите, що вона здатна на це…

– Все залежить від того, що ми ставимо на перше місце. Якщо йдетьсяе про поліпшення життя підприємця, вчителя або пенсіонера, то, будь ласка, ми готові співпрацювати. Ось вам документ, обговорюйте в профільних комітетах, заносьте до зали. Можете взяти звідти якісь окремі пункти і норми. При цьому ми не сумніваємося, і говоримо про це своїм виборцям, що найближчим часом в Україні буде радикальне перезавантаження влади. І коли ми прийдемо до парламенту, ми беремо зобов’язання буквально протягом 100 днів прийняти такий податковий кодекс. Нехай знають, за що голосують.

– Це вже схоже на передвиборну програму. Чи не замало для реальної боротьби за владу?

– Так, мені часто доводиться сперечатися на цю тему. Люди кажуть мені: ну добре, ось ви говорите про податковий кодекс, але спочатку потрібні політичні зміни. Я відповідаю: дивіться, є глобальне завдання, але це завдання в один прийом ми ніколи не вирішимо. Але є сходинки, які треба зрозуміти і пройти. І тоді переможемо. Що повинна була зробити нинішня влада задля наповнення бюджету? Обкласти справедливими податками великий капітал, фінансово-промислові групи. Наш уряд починав таку боротьбу. Я маю повне моральне право так говорити. Йдеться про трансферне ціноутворенні і офшори – два головних способи ухилитися від податків для великого бізнесу. Наші ініціативи викликали колосальний опір олігархів і контрольованого ними парламенту.

– Є версія, що саме ці спроби змусити багатих платити і стали однією з причин Майдану? Олігархи вирішили трохи полякати владу народом, проте потім ситуація вийшла з-під контролю …

– Як би там не було, нинішні депутати і міністри вже не роблять спроб змусити олігархів чесно платити податки. Чинна влада віддає перевагу більш безпечній справі – віднімати останнє у звичайних громадян. Вони до всіх залазять у кишеню – транспортний податок, військовий податок, податок на нерухомість. Не кажучи вже про тарифи. І це дуже важливе поле боротьби з політичним режимом. Її ми ведемо кожен день. Ми говоримо людям: якщо ми скасуємо неправомірний податок на нерухомість, ми заощадимо ваші гроші і дамо ляпаса владі.

– Як ви скасуєте?

– Уже подано низку позовів до судів України, ми їх супроводжуємо, надаємо юридичну підтримку. І виграємо. Створюємо тим самим правовий прецедент. Йдемо далі – до транспортного податку, до питань тарифів, соціальних норм.

– Так, мабуть, це найслабше місце нинішньої української влади. У судах вона все і всім програє. Але вони працюють у цьому напрямку, і скоро, схоже, повністю підкорять судову систему. Так що все одно питання доведеться вирішувати в сфері політики. Після «революції гідності» утворилася дуже потужна українська політична еміграція, в яку входять всі провідні члени домайданного уряду, багато представників великого бізнесу. Нова влада постаралася дискредитувати всіх, так би мовити, дотла, хоча, знову ж таки, в судових інстанціях нічого довести не можуть. І, схоже, вони зроблять все, аби ви в Україні ніколи не з’явилися. І будь-які політичні проекти, які брендовані вашим ім’ям, шельмуються, так би мовити, авансом, з порога…

– Так, я, напевно, чи не найодіозніший діяч в їхньому уявленні. Потішно, що у мене тут йде якийсь кар’єрний ріст: українська влада ставить мене все вище в табелі про ранги ворогів держави. Зростають і цифри нібито вкрадених мною грошей. Вже пишуть, що я викрав 198 млрд гривень – це коли весь бюджет України був 218 млрд. Тобто вся країна на мене майже рік працювала. Коротше, інформаційна та правоохоронна машини режиму щосили працюють на моє знищення. І при цьому – дивіться, вже тисячі людей в країні підтримують і просувають мої ідеї і ініціативи і налаштовані на боротьбу. Згоден, це небагато. Але число прихильників зростає. Наше гасло просте: «Від хаосу до порядку. Від порядку до успіху». Не можна з нинішнього хаосу відразу перейти до розвитку, про що мріють нинішні керівники. Спочатку потрібно навести порядок. Є три головні завдання, які потрібно вирішити, щоб подолати хаос: перевибори парламенту, перевибори президента і реалізація Мінських угод. В якій послідовності ці речі відбудуться – буде залежати від ситуації. І наша партія візьме активну участь у всіх цих процесах.

– А дозволять? У них низькі рейтинги, зате сильна пропаганда і спецслужби. І приватні батальйони.

– Так, у них є ці інструменти. Але коли тобі довіряють десять-дванадцять відсотків населення, решта ненавидять – ніщо не допоможе. Влада відверто слабка, і вона довго не протягне. Вони навіть планів на майбутнє не будують – максимум на півроку-рік.

– Ну, досвід багатьох країн Латинської Америки чи Африки, а за рівнем бідності Україна з ними вже зрівнялася, показує, що в стані нестабільності та економічної катастрофи можна жити десятиліттями або навіть століттями. Якщо не з’являться лідери, які здатні витягнути країну з трясовини. Україні ж загрожує формений розпад прямо зараз. Що робити з Донбасом?

– Я вже сказав: зупинити війну, виконати Мінські угоди. І крапка. А краще – три знаки оклику.

– Але яким чином? Усім давно зрозуміло, що Київ не буде виконувати Мінські угоди, не візьме Донбас назад, не потрібен він йому.

– Це не Києву, це нинішній владі не потрібен. А іншій, відповідальній владі він буде потрібен. Я народився у Донецьку, це мій біль, моя батьківщина, і без Донбасу України я не уявляю. Ще в 2014 році я організував фонд «Відновлення Донбасу»: ми відкриваємо центри допомоги переселенцям, поставляємо гуманітарну допомогу, юридичну та багато іншого. І в програмі партії «Успішна країна» питання Донбасу – головне. Ми готові взяти на себе політичну відповідальність за те, щоб знову об’єднати країну.

– Це дуже зобов’язуюча заява. Давайте з цього місця детальніше. Значить, якщо ви на сто відсотків підтримуєте Мінські угоди, то необхідно прийняти закон про особливий статус Донбасу, про вибори на цих територіях, і загалом розібратися з конституційною реформою про децентралізацію. Так?

– Чому наразі справа стопориться? Тому, що в разі реалізації відразу виникають два простих запитання. Перше: чому цим регіонам дали особливий статус, а іншим – ні? І другий: а до чого було це все, навіщо всі ці смерті? Коли можна все вирішити розумно. На ці питання нехай відповідають ті, хто затіяв війну. Ми ж говоримо загалом про необхідність децентралізації, передачі регіонам повноважень і ресурсів. Вирішимо економічні питання – відпадуть багато інших. Ось конкретно, без штампів: я пропоную 50 відсотків податку на прибуток залишати в регіонах. Виходжу з реальності. Є маса заводів і є губернатор, місцева влада. І вони повинні бути прямо зацікавлені в тому, щоб ці підприємства успішно працювали, тому що тоді будуть гроші на школи, лікарні, дороги…

– Це дуже правильні речі, але війна на Донбасі вже про інше…

– Економічна самостійність повинна стати базою для прийняття власних рішень по соціальній, гуманітарній, мовній політиці. В рамках єдиної держави.

– Тобто вони зможуть протистояти бажанням Києва перейменувати обласний центр або сільську вулицю? Або заборонити ходіння російської мови?

– В особливому статусі Донбасу все це повинно бути передбачено. Але головне – цей документ дасть можливість припинити війну. А вже потім треба запросити всі регіони до розмови

– Чому Порошенко не здатний це зробити?

– Ми з вами говоримо про прості речі. Їм потрібен образ ворога, щоб пояснити всі промахи і злочини. Та й бізнес там вже утворився, гроші великі, інтереси. Поїдьте на який-небудь пропускний пункт: вагони з товаром спокійно перетинають лінію, а люди стоять в чергах. І контрабанда добре пішла. Не так просто все це зупинити.

– Тут треба врахувати і настрої жителів Донбасу. Чи захочуть вони повертатися, після всього що було і триває?

– Я знаю і відчуваю Донбас. Люди ненавидять нинішню українську владу, але не Україну. Вони українці. Тому зі зміною влади в Києві зміниться настрій і в Донбасі. Абсолютно в цьому впевнений. Якщо ми будемо проводити правильну політику – на примирення, відновлення, повагу, нам вдасться відновити єдину Україну. І, повторюю, наша партія готова взяти на себе відповідальність за цей процес.

– Тобто, послідовність така: спочатку зміна режиму в Києві, потім – зшивання країни? А де тут Росія?

– Без відновлення відносин з Росією неможливо відновлення України. Спроби представити Росію в образі ворога згубні для нашої країни. А крім того, вони в стратегічній перспективі не працюють. Ось дивіться: всі українські політики, все преса дихає ненавистю до Росії, до росіян. А на конкурсі Євробачення вся Україна голосувала за російського виконавця. Це думка простих людей, і її треба почути. Треба домовлятися, вибудовувати нормальні взаємовигідні економічні відносини. Треба виходити з власних національних інтересів, а не бути іграшкою в чиїхось геополітичних іграх.

Іскандер Хісамов
Головний редактор Ukraina.ru

Підписуйтесь на Telegram-канал Олександра Клименка. Більше аналітики та коментарів, оперативні повідомлення. Будемо на зв'язку!

213
bool(false) Яндекс.Метрика