Офіційний сайт Олександра Клименко
Статті | 96 | 18.09.2017

Бюджет-2018: чекаємо чергове зростання цін і падіння гривні?

Бюджет-2018: чекаємо чергове зростання цін і падіння гривні?

«Бюджет зростання економіки і доходів населення», – так Гройсман назвав головний кошторис країни на майбутній рік.

Подивившись ті слайди, які наваяли чиновники, і сам документ (зареєстрований в Раді під номером 7000), роблю короткий висновок – його швидше можна назвати бюджетом бідності і поліцейської держави. А тепер деталі:

За структурою, як і в попередні роки, бюджет-2018 – це бюджет поліцейської держави, де перш за все – витрати на оборону, правоохоронні органи і роздутий бюрократичний апарат. Витрати на оборону і безпеку збільшать на 21,3 мільярди гривень, тобто витратять шосту частину бюджету – 164,9 млрд.

Для тих українців, які розраховували на субсидії по ЖКГ, новини не радісні. У Порошенка-Гройсмана на них планують виділити всього 55,1 мільярд. «Всього», тому що в бюджеті-2017 такі витрати склали 61,2 мільярди, але навіть цієї суми, як ви пам’ятаєте, виявилося мізерно мало. Відповідно, як я вже говорив, влада позбавлятиме громадян пільг, належних їм за законом, всіма можливими і неможливими способами.

Зате є чому порадіти олігархам-друзям Порошенка. Виробникам сільгосптехніки компенсуватимуть 20% її вартості. Чиновники планують виділити на це 1 мільярд. Які підприємства отримають доступ до бюджетних коштів – чи Косюк або хтось ще – на слайдах Гройсман не продемонстрував.

Про те, що в рамках децентралізації, яка досі продовжується, перекладуть на місцеві бюджети цілий ряд нових статей витрат, Гройсман також вирішив не розповідати. Він акцентував увагу, що доходи на місцях виростуть на 36% і складуть 250,4 млрд. Правда про те, що частка цих доходів критично низька і становить 22,7% від зведеного бюджету, прем’єр не сказав ні слова.

Витрати на освіту прем’єр пообіцяв збільшити на 33,7 мільярдів до 217,5 мільярдів, що всього 6,6% ВВП.

На охорону здоров’я, з урахуванням розпіареної медичної реформи, планують збільшити витрати лише на 11,2 мільярда – до 112,5 мільярдів (Гройсман сказав: «Цього достатньо»).

В цілому на освіту, медицину і науку уряд вирішив віддати 337,9 мільярдів або 30,7% доходів бюджету. Тоді як у всьому світі на дані цілі витрачають 2/3 бюджету, тобто в два рази більше.

Прожитковий мінімум з 1 січня 2018 року залишиться на рівні 1700 гривень, тобто нижче в два рази фактичного прожиткового мінімуму (розрахованого цими ж чиновниками).

Мінімальна зарплата збільшується, але тільки для отримання додаткових податків і зборів до казни. Про що я вже писав тут. Реальна ж зарплата через інфляцію більше не стане.

Вірити в зростання реального ВВП на 3% і очікувати інфляцію на рівні 7% складно, так як за результатами липня 2017 року зростання цін у річному вимірі становить 16,2%.

Стабільного курсу гривні теж чекати не доводиться. Бюджет сформований виходячи з курсу 29,3 гривні за долар. Тобто приріст доходів бюджету в наступному році відбудеться в основному за рахунок інфляції та девальвації гривні.

Поки це головні пункти, які можна виокремити з «веселих картинок» Гройсмана і підготовленого ним проекту. Але і вони дуже симптоматичні.

Можливо, я занадто песимістичний. Але досвід формування бюджету попередніх трьох років не дає ніяких приводів для оптимізму. На жаль.

Що думаєте про такий підхід до бюджетної політики? Діліться своєю думкою в коментарях, давайте обговорювати.

Підписуйтесь на Telegram-канал Олександра Клименка. Більше аналітики та коментарів, оперативні повідомлення. Будемо на зв'язку!

96
bool(false) Яндекс.Метрика