Офіційний сайт Олександра Клименко
Статті | 54 | 07.09.2017

«ПЕРЕВТІЛЕННЯ» ПОРОШЕНКА

Порошенко виступив із щорічним посланням перед парламентом. По-перше і найголовніше, треба відзначити, що це послання було адресоване не ура-патріотичній аудиторії, з якою загравав президент в останні роки.

Цей виступ був спрямований на зовнішніх спостерігачів (і, в першу чергу – кураторів), критиків і конкурентів, а також тих кількох відсотків громадян, яким ще в принципі може бути симпатичний образ «помірного Порошенка».

Тому в його мові змішалися відірваність від реальності, маніпуляції цифрами і спроба дати сигнали партнерам і недругам.

Складно сказати, чого в ньому було більше. Але в цілому, за підсумками всього почутого, складається відчуття, що з реальності випав не тільки сам Порошенко, а й ті, хто пишуть йому промови.

Було кілька, як я вважаю, ключових блоків, на які варто звернути увагу – щоб розуміти, які ще «сюрпризи» готує нам диктатура Порошенка в найближчі роки.

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ І РОСІЯ

Почнемо з економіки. Порошенко заявив про якийсь «прорив» у економічних відносинах з ЄС. Мовляв, в 2009 частина Євросоюзу у зовнішній торгівлі була 25%, в 2012 – 30, а ось в 2017 стала «цілих» 40! І це – в умовах, як запевняє президент, глибокого занурення в безодню євроінтеграції.

Тут Порошенко безсовісно і безсоромно маніпулює цифрами, замовчуючи не просто важливі, а першорядні деталі. Наприклад, те, що в доларовому еквіваленті експорт України в ЄС за 8 років збільшився всього на 4 млрд доларів. Оцініть через що Україна пройшла за 2014-2017 роки та чесно дайте собі відповідь – чи можна говорити про адекватність співвідношення втрат і придбань? Думаю, після такого можна вводити в ужиток хештег # нечуванаєвроінтеграція.

У той же час експорт наших товарів в Росію тільки за 2016 рік впав на 28%. А в цілому за 2016 рік Україна експортувала товарів на 5% менше, ніж у 2015 році. І в два рази (!) менше, ніж в 2013.

Економічні «досягнення» у відносинах із Заходом (та й в цілому) Порошенко прекрасно розуміє і сам. Тому він дуже швидко перейшов до теми безвізу, назвавши його «головним підсумком трирічної реформаторської роботи всіх гілок влади і суспільства». Думаю, якраз суспільство з такими критеріями підведення підсумків трьох років не погодиться.

Як завжди, було багато слів про «зовнішню агресію» і навіть про «хижу орду». У роздмухуванні «північній загрози» президент договорився навіть до «великої війни Росії із Заходом». Хоча в цілому як раз принизливій риторики на адресу РФ було мало. Замість цього було визнання, що Росія – це сила, воювати з якою нерозумно і небезпечно. Такий досить стриманий підхід в оцінках – це підготовка громадської думки до переговорів по введенню на Донбас миротворців. Переговорів, які Порошенку, за наполяганням західних кураторів, доведеться вести, як би йому цього не хотілося.

ЕКОНОМІКА І СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

Порошенко говорив про невдоволення українців рівнем життя. Мабуть, він таки заходить до FB. Не впевнений, правда, що він хоча б приблизно розуміє реальні масштаби цього невдоволення. Якби виходив на вулиці міст і спілкувався з людьми – розумів би.

Тому тут було традиційне перекладання відповідальності за падіння рівня життя на війну і економічну кризу. Начебто це щось, що існує поза рамками повноважень і компетентності влади. Ця мантра повторювалася багато разів. Він – ефективний президент, який виступає перед ефективної Радою. І крапка.

В цілому Порошенко ставить себе над економічними і соціальними проблемами, що проглядалося дуже чітко. Він не визнає, що сьогодні і Кабмін, і Верховна Рада – його ручні вихованці. Порошенко підносить себе «мудрим і добрим правителем», який тільки наставляє парламент і просить, наприклад, не тиснути на малий і середній бізнес і не скасовувати єдиний податок.

Він ратує за розвиток середнього класу. Мовляв, ці українці вже сповна заплатив свою ціну за три останні роки. Справедливості заради, тут у мене питання – за що саме вони заплатили? За Майдан, за руйнування економіки і війну, за зростання комунальних тарифів? Так, за це. Але чому вони заплатили за те, в чому винні самі Порошенко і Ко?

З економічних тем було, до речі, промацування теми ринку землі. І оскільки Порошенко сказав, що не буде продавлювати скасування мораторію на її продаж, то будьте впевнені – буде. Куш в більш ніж 200 млрд. доларів, який обіцяє олігархам цей ринок, не дає йому спокою.

Серед питань соціальної політики нічого доброго не обіцяє і акцент у промові Порошенка на церковному питанні. Хоча поки він, за власними запевненнями, проти призначення церковного керівництва представниками влади – всі ми знаємо, чого варті його слова. І як влада буде ставиться до можливої ​​автокефальної церкви в порівнянні з канонічною Українською православною церквою – теж уявляємо.

КОРУПЦІЯ І ВНУТРІШНІ ВОРОГИ

Смішно було слухати версію Порошенка про головних внутрішніх ворогів України – «корумповану бюрократію» і «ослаблену, але ще сильну олігархію» (цікаво, ослаблену як і коли?!).

Смішно, бо це заявив чоловік, який представляє обидві ці групи – представник українського олігархату, який вибудував під власне збагачення весь держапарат.

Зверніть увагу на заяву Порошенка про загрозу з боку «деяких праворадикальних угруповань», якими, на його думку, маніпулює Росія для дестабілізації ситуації. Сюди ж він відніс загрозу отаманщини від “маргінальних груп”, підвівши їх під одну риску.

Характерно і те, що Порошенко подякував ВСУ за їх дії на Донбасі, але ні слова не сказав на адресу добровольців. Це важливий політичний момент. Порошенко розуміє, звідки в наступних виборах йтиме реальна загроза його владі. Не від фейкової опозиції, що засідаєть сьогодні в парламенті, а від тих «соратників», які вирощують свої бойові загони і мілітаризовані політичні угруповання. Це дуже відкритий і виразний привіт Авакову.

Туди ж, до посилу на адресу найближчого політичного оточення, треба віднести тезу про небезпеку популістів, які, впевнений Порошенко, під синьо-жовтими прапорами взяли на озброєння тези комуністів. Це вже привіт Тимошенко.

В цілому видно, що напередодні виборів Порошенко розуміє – прийшов час міняти риторику. Говорити те, що хочуть чути на заході, на «м’яких лапках» підходити до опозиційного і критично налаштованому електорату, «мочити» потенційних конкурентів в середовищі партнерів.

Так що якщо ви з подачі влади встановили в кутку на кухні портрет Бандери і читаєте йому молитви, то зробили неправильну ставку. Скоро ви не будете в пошані. Жага до влади у Порошенка велика. Якщо знадобиться, завтра він скаже, що ви вчинили погано, а післязавтра героїзує тих, кого називав сепаратистами. Це не людина, а флюгер – куди вітер дме, туди й він.

І ще: незабаром вибори і виборча кампанія Порошенко почалася сьогодні.

Підписуйтесь на Telegram-канал Олександра Клименка. Більше аналітики та коментарів, оперативні повідомлення. Будемо на зв'язку!

54
bool(false) Яндекс.Метрика