Офіційний сайт Олександра Клименко
Статті | 14 | 09.08.2017

Ісход варягів: Чому Україну покидають іноземні “реформатори”

Запрошений рік тому з Польщі глава “Укрзалізниці” Войцех Балчун сьогодні, 9 серпня, пішов зі своєї посади “за особистими обставинами”. Цікаве формулювання, враховуючи, що справжня причина відставки поляка – боротьба груп впливу у владі за контроль над залізницею.

Можна довго обговорювати підсумки роботи Балчуна в Україні. Але вони у будь-якому випадку не вище і не нижче чим у інших топ-чиновників, міністрів і самого Гройсмана. Тому що по факту – дорівнюють нулю.

Експерти говорять про нього в контексті маніпулювання статистикою і сумнівними даними про прибутки відомства. Для українців він запам’ятався підвищенням цін на пасажирські перевезення і духотою у вагонах, де не працюють кондиціонери. Подорожчали і вантажні перевезення. Було запущено декілька нових потягів. Але в 2016 році, наприклад, було відремонтовано в 5 разів менше вагонів, ніж планували. І, щоб ви розуміли масштаби, мова про ремонт всього 21 вагонів. По суті – одного-єдиного пасажирського складу.

Тобто у рамках такої корпорації як “Укрзалізниця” усе це – текучка, а не революційні перетворення. У порівнянні з цими результатами роботи один лише запуск онлайн-купівлі квитків у 2012 році можна назвати космічним проривом.

Ще з приходом перших “варягів” на керівні посади в Україні я говорив, що користі від залучення цих людей для України немає і бути не може.

Їх можна притягати в якості консультантів. Свого часу і я запрошував іноземних експертів для обговорення податкових реформ. Але призначення таких людей на пости міністрів і топ-менеджерів держкомпаній – це був явний перебір. І, потрібно говорити відверто, у нинішній ситуації – усього лише прийом влади для замилювання очей українців. Щоб режим Порошенка, прикриваючись ширмою “іноземних і успішних”, міг дерибанити країну, розповідаючи людям про реформи.

Тепер усі ці іноземці йдуть з України із спущеними прапорами. Незалежно від того, хотіли вони провести реформи, чи ні. Вони пішли, залишивши українцям “все як було”, а то і гірше.

Наприклад, глава “грузинської команди реформаторів” Михайло Саакашвілі використав свій пост в Одеській області виключно як піар-майданчик для загальноукраїнського політичного проекту. Запитайте у знайомих одеситів – які результати його роботи в області запам’яталися ним? Почуєте багато цікавого, але мало цензурних слів.

Або члени команди тих же “грузинських реформаторів” – Хатія Деканоїдзе, яка також “успішно” залишила країну як і Балчун. За підсумками проведеної її реформи Нацполіції нам, українцям, залишилася некомпетентність “свіжої крові” у рядах нових поліцейських, зростання злочинності й використання цієї структури як політичного інструменту для боротьби з опонентами влади – все що ми маємо сьогодні.

Екс-глава Мінекономрозвитку, литовець Айварас Абромавічус репутацію реформатора в Україні теж не заробив. Хоча хто, якщо не європеєць, повинен був допомогти Україні в євроінтеграції економіки та освоєнні європейських ринків, раз вже такий шлях був обраний?

Хто там ще з експатів. Американка Наталія Яресько. Хоча це не зовсім той випадок. Тут мова не про запрошення, а, швидше, про “призначення згори”. Вона вже “врятувала” фінансову сферу України і тепер відправилася рятувати Пуерто-Ріко. Співчуваю нашим заморським товаришам за нещастям.

Власне, і сам Балчун і його “польський період” УЗ теж не запам’яталися нам значимими змінами. І, вже тим більше, реформами.

До речі, ” Укравтодор” у нас теж очолює поляк. Масштаб ремонту українських доріг і перетворення дорожньої інфраструктури в нашій країні ви усі теж бачите на власні очі.

На завершення та не на захист “варягів” скажу, що зараз можна призначити міністром енергетики України хоч Ілону Маску. Але талант і старання цього бізнесмена навряд чи допоможуть країні. Маск з України піде так само безславно. Тому що відкати, розпилювання, потоки, корупція в Україні сьогодні – це навіть не рівень країн третього світу. В Україні режиму Порошенка західним реформаторам робити нічого.

14
bool(false) Яндекс.Метрика