Офіційний сайт Олександра Клименко
Статті | 69 | 02.08.2017

Через Порошенка і Гройсмана кожен українець винен зовнішнім кредиторам 1766 доларів

Ми часто чуємо від влади про «безвіз», «реформи» та інші «перемоги». Вчора ось навіть – про кавуни, що плавають Дніпром. АЛЕ теми, що по-справжньому заслуговують на увагу, від українців старанно приховують.

А як, наприклад, у нас справи з держборгом? Напевно, в умовах такого благоденства, зменшується семимильними темпами?

Виявляється, ні, навіть і близько ні. Вже три роки з зовнішніми кредитами, які отримує Україна, відбувається одна і та ж історія – транші надходять стабільно, а людям жити все гірше. Тобто гроші навіть не «проїдаються», як нам розповідають. Вони просто йдуть незрозуміло куди, як вода в пісок. А українці отримують «залишки розкоші» з панського столу.

Трохи цифр, щоб був зрозумілий масштаб злодійства влади Порошенка. Тільки за перше півріччя 2017 держборг збільшився на $ 4 млрд і досяг $ 75,01 млрд. У гривневому еквіваленті це 1968,04 млрд. гривень.

Вдумайтеся в цю цифру! Тобто сьогодні в середньому на кожного українця (в тому числі пенсіонера і новонародженого) припадає борг в розмірі 1766 доларів. Щороку ми з бюджету віддаємо кредиторам величезні кошти. У 2017 тільки на погашення відсотків за боргами піде 111,3 млрд. гривень. Це вже більше, ніж річний бюджет всієї української медицини.

Але менше держборг не стає. Навпаки, йде стабільне зростання! А 13 липня влада Порошенка тихо і без зайвого шуму протягла зміни до державного бюджету, збільшивши граничний розмір держборгу ще на 107 млрд. гривень. Треба віддати належне – це амбітні плани. Вже 84,4% ВВП.

Яким повинне бути зростання економіки, щоб безболісно віддавати кредиторам тільки на виплату відсотків за кредитами 4% ВВП? Потрібне не просто зростання – потрібен свій шлях і своя модель розвитку економіки. Щоб довгостроково забезпечити стійке зростання ВВП на рівні 8-10%.

Як це зробити? Це питання не раз піднімалося на зустрічах, які ми проводили в різних містах – Житомирі, Кропивницькому, Запоріжжі, Покровську. Дієвих інструментів багато. Це введення справедливих податків на доходи фінансових груп (те, чого в 2013 я домігся і що після держперевороту було спішно ліквідовано олігархами). Це пільги і системні стимули розвитку для малого бізнесу. Дешеві ресурси. Великі державні замовлення на інфраструктурні проекти. На будівництво, ремонт, відновлення – все повинно бути локалізовано всередині країни, щоб розвивався внутрішній ринок і підвищувалася прибутковість населення.

Так, така планка – серйозний виклик. Але з ресурсами нашої країни – цілком посильний. Рецепти є, вони прості. Потрібно нарощувати не борги, а економічний потенціал. А ще – не проводити експерименти над пенсіонерами, не позбавляти людей медицини, не влаштовувати тотальний розпродаж землі.

І обов’язково – почати скорочення витрат на обслуговування боргів. Інакше швидко вийти з цього колапсу не вийде.

Я казав і не втомлюся повторювати – ставка за кредитами МВФ для нас сьогодні невиправдано висока. В 4 разів більше, ніж для країн ЄС. За що такі «преференції»? Ми сьогодні схожі на «азійських тигрів»? Або претендуємо на «українське економічне диво»? Ні. Швидше ми «лежачий, якого б’ють». Змушують слухняно виконувати всі “рекомендації”. Але йти на цьому поводку не можна – МВФ видоїть до залишку всю економіку країни, не залишивши каменя на камені від будь-якої конкурентоспроможної галузі. Просто тому, що це їм вигідно.

Тому потрібно призупинення виплат за кредитами, ревізія всіх отриманих коштів і переговори щодо зменшення кредитної ставки. Потрібно вже вчора.

«Перепозичити, щоб віддати» – це позиція нинішньої влади Порошенка не від великого розуму, а від великої жадібності. Треба пам’ятати, що вони поїдуть на свої іспанські вілли, а українці залишаться в Україні – один на один з розграбованої країною і купою боргових розписок.

Підписуйтесь на Telegram-канал Олександра Клименка. Більше аналітики та коментарів, оперативні повідомлення. Будемо на зв'язку!

69
bool(false) Яндекс.Метрика