Офіційний сайт Олександра Клименко
Статті | 40 | 26.05.2017

Про останній дзвоник і майбутню реформу

Сьогодні останній дзвінок. Радісний день для дітей і час нових турбот для батьків. Але в будь-якому випадку – чудове, світле свято. Пройдена чергова сходинка, отримані нові знання, підведена риска.

Тепер наші діти поїдуть на канікули: до бабусі, в табір або на море. У них будуть нові знайомства, прочитані книги, яскраві емоції. Добре їм відпочити і набратися сил!

А дорослим – терпіння і розуміння. Адже пройде зовсім небагато часу, і наші діти візьмуть на себе відповідальність за Україну. Ми обов’язково повинні зробити все, щоб виховати їх гідно.

Попереду ще ціле літо, але особисто я сьогодні вже думаю про 1 вересня. Якою стане українська школа у 2017-2018 навчальному році? Реформа освіти, якій хочуть дати старт цієї осені, викликає багато питань і тривог. Я раніше вже писав про це. Чого варте тільки задумане об’єднання предметів:

– Фізика + хімія + біологія + географія + інформатика = один предмет під назвою «Людина і природа».

– Алгебра + геометрія = один предмет під назвою «Математика».

– Історія України + всесвітня історія = один предмет.

– Українська література + світова література = один предмет.

Яку освіту отримають наші діти за цієї нової системи? Чи зможуть, наприклад, знайти на карті світу Австралію? Чи дізнаються про принципи взаємодії хімічних речовин? Чи зможуть, незважаючи на поверховість отриманих знань, зрозуміти, чим саме вони хочуть займатися в житті? Це важливі питання.

Зате на тлі спрощення програм особлива увага в школі тепер буде приділятися патріотичному вихованню. А судячи з програми коректніше сказати «ура-патріотичного виховання». Безглуздого і нещадного.

Старші класи, як запланував Міносвіти, будуть профорієнтованими. Ця ідея, до речі, на відміну від всіх перерахованих, мені подобається. Але важливо розуміти, як вона втілиться в життя. Чи не вийде, наприклад, що якщо в школі найменш завантажений учитель історії, то весь дев’ятий клас автоматично запишуть в екскурсоводи? Щось підказує – так і буде.

Не менше мене хвилює доля самих вчителів. Близько 80% з них сьогодні – жінки. Кожен п’ятий вчитель – передпенсійного віку. При цьому у наших педагогів найбільша завантаженість серед всіх європейських країн і найменша зарплата. Це факти, проти яких нічого сказати.

Розпіарена реформа Гройсмана не виправить ситуацію: середня заробітна плата у вчителів по країні в 2017 році – 6800 гривень. Тобто або заплатити за комуналку і їжу, або купити нові книги і відвідати тренінг / курси. Вибір для людей тут очевидний.

Що бачимо в результаті? Вчителям не допомагають ні в самовдосконаленні, ні у вирішенні їхніх соціальних проблем. Більш того, до речі, – їм відверто заважають. У головах і кабінетах чиновників Порошенка і Гройсмана зріє дурна ідея заборонити репетиторство. Хоча в сьогоднішніх реаліях його навпаки треба узаконити.

Я впевнений, що для того, щоб вирішити кадрову проблему і навчати наших дітей на високому рівні, необов’язково винаходити велосипед. Досить вивчити міжнародний досвід, проаналізувати його і взяти відповідне для нашої країни.

Дуже важливо підвищити престиж професії Вчитель». І відчутно збільшити зарплату. Яким чином, запитаєте ви? За рахунок зростання економіки та перерозподілу бюджету. З бомбардувань Донбасу на творення – на освіту і майбутнє нашої країни.

Тому що інвестиції в знання дають найвищі дивіденди.

40
bool(false) Яндекс.Метрика