Офіційний сайт Олександра Клименко
Статті | 175 | 22.05.2017

Альтернатива візового режиму з Росією

Депутати Верховної Ради як зазвичай вирішили подбати про своїх громадян. І знову підняли тему введення візового режиму для росіян. До цієї ж теми можна віднеси і слова глави Інституту нацпам’яті В’ятровича. Він, нагадаю, дійшов до того, що закликав українців не спілкуватися з родичами з Росії.

Керівництво РФ на роздуми депутатів вже відреагувало, зробивши вельми очікувану заяву – заходи, найімовірніше, будуть дзеркальні. Тобто під удар потраплять близько чотирьох мільйонів українців, які працюють в Росії. Як вони будуть отримувати візи, наскільки серйозно це відіб’ється на їх можливості продовжувати трудову діяльність, владу не цікавить.

Якщо це станеться, юристи “Успішна країна” вивчать міграційне законодавство РФ і нададуть покрокову інструкцію, яка допоможе мінімізувати труднощі з оформленням дозвільних документів в Росії.

Тому що ці люди, як і мільйони наших громадян в Польщі та інших країнах, їхали туди явно не від гарного життя. А просто тому що не могли належним чином забезпечити себе і свої сім’ї в Україні.

А ось для української влади у мене вже сьогодні міні-брошура «Що потрібно знати про створення робочих місць». Важливо сказати: ця проблема найбільш гостро стоїть в регіонах нашої країни. І саме з таким питанням мешканці українських міст і сіл найчастіше звертаються в наші громадські приймальні партії «Успішна країна».

Отже, СТВОРЕННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ. Воно коштує дорого.

У 2010 році аудитори Regional Growth Fund підрахували, що працевлаштування однієї людини в Британії коштує від 4 до 200 тисяч фунтів (тобто від 140 тисяч до майже 7 мільйонів гривень). У США середнє робоче місце коштує 44,3 тисяч доларів – понад 1 млн грн.

Думаєте, в Україні ці показники нижче? Як би не так!

Побудова сталеливарного заводу в Дніпропетровську в 2012 році обійшлася великому бізнесу в 700 мільйонів доларів. Там працює 500 чоловік, плюс ще 200 місць в суміжних галузях: логістиці, офісах і їдальнях. І одне робоче місце коштує 1 мільйон доларів.

Відкрити піцерію в обласному центрі обійдеться близько 200 тисяч доларів. У кожному закладі працюватиме до 30 осіб. Вартість робочого місця за підсумком перевищить 6,5 тисячі доларів. Створити одну птахофабрику по інкубації яєць коштує 2 мільярдів гривень (ціна створення фабрики в Черкаській області в 2015 році). Тобто на кожне робоче місце, яких 500, припадає 210 тисяч доларів.

Однак українське керівництво чомусь вважає, що якщо здешевити робочу силу, країну заполонять пропозиції від західних інвесторів. Це – політика нинішньої влади. І це згубна політика.

Навіть якщо створити ідеальні умови по ціні фахівця, тобто обрушити нацвалюту до 30-40 гривень за долар, інвестори не будуть шикуватися в чергу. Причин маса: проблеми з судовою системою, неадекватне оподаткування, ненадійні фінансові інститути. Іншими словами, жоден розсудливий капіталіст не понесе гроші туди, де у нього їх можуть забрати ударом суддівського молотка.

Якщо помножити бедлам в правовій сфері на відсутність інфраструктури і загальну неефективність, отримуємо нуль на вході в Україну. Тобто в нинішній ситуації розраховувати на іноземного інвестора не доводиться. А, значить, надія на свої, внутрішні, ресурси.

Грошовий потік в країну можуть генерувати саме ті виробництва, від яких нинішня влада вирішила відмовлятися – хімічна, металургійна промисловість, машинобудування, агросектор. З приводу сільськогосподарської галузі примітка: тільки якщо мова йде про складну переробку. Умовно, вигідніше продати не цукровий буряк і навіть не чистий цукор, а шоколадки і цукерки (втім, Порошенко в курсі). І саме до товарного виробництва з високою доданою вартістю за підсумком прив’язуються суміжні галузі – ті ж торгівля і сфера послуг.

Але офіційно ціну робочого місця в Україні зараз розраховують не зрозумій як. Воно коштує 5,4 тисячі євро – це цифра Націнституту стратегічних досліджень. Дані профспілок вже ближче до істини, вони подумки готові витратити 50 тисяч доларів.

Однак якщо врахувати, що офіційно в Держслужбі зайнятості в квітні-травні зареєструвалися 374 тисяч безробітних, мова йде про неймовірну суму в 18,7 мільярдів доларів, яку необхідно залучити. Сюди ж врахуємо ще вкрай високий рівень прихованого безробіття. І сміливо додамо до цієї суми ще 10 мільярдів доларів. А тепер давайте уявимо, що, плюс до всього цього, з Росії починають повертатися наші ж громадяни …

Все це – короткий опис того, про що потрібно думати Гройсману і іншим, перш ніж навіть допускати думку про введення візового режиму. І саме в цьому напрямку працювати.

А якщо розуму при владі немає, є й інший варіант.

Не далі, як днем ​​раніше Порошенко зовсім по-хамськи використовував щодо українців словосполучення «мій народ». Ну так от я Петру Олексійовичу хочу нагадати, якщо він забув: трудові мігранти – це теж народ. Український.

І якщо влада бездумно робить крок №1 – хоче позбавити їх можливості заробляти на шматок хліба, то, за логікою, повинен послідувати крок №2 – прогодувати людей за свій рахунок.

Благо, судячи з декларацій, фінансові можливості нинішньої влади дозволяють.

Підписуйтесь на Telegram-канал Олександра Клименка. Більше аналітики та коментарів, оперативні повідомлення. Будемо на зв'язку!

Посилання на джерело: Офіційний сайт Олександра Клименка

Фото: rbc.ua

175
bool(false) Яндекс.Метрика