Офіційний сайт Олександра Клименко
Статті | 106 | 25.04.2017

Екологічно чиста Україна майбутнього

Олександр Клименко про трагедію на Чорнобильській АЄС

В державі існують речі, які можна виправити відносно легко і швидко. Наприклад, можна внести поправки до безлічі законів або голосувати за нові. Може змінювати внутришню і зовнішню політику. Але існують і такі рішення, прийняття яких відіб’ється на житті цілого покоління українців.

Сьогодні в Європі на вищому рівні існують так звані антыуранові настрої – проти використання атомної енергетики. Також найбільше забруднення повітря відбувається за рахунок роботи вугільних теплоелектростанцій. Так, Великобританія 21 квітня протягом одного робочого дня не випрацювала електричну енергію, для виробництва якої використовувалося б кам’яне вугілля. Всі 8 вугільних станцій були зупинені. До 2025 року країна хоче повністю позбутися від вугільної енергетики. А в Польщі до 2020 року виведуть з експлуатації вугільні ТЕС загальною потужністю 4 ГВт.

Це відбувається тому, що країни турбуються про здоров’я своїх громадян. Теми клімату та екології – на перших сторінках газет. Ними стурбовані перші особи держав, а законодавчі органи влади і бізнес не шкодують коштів на спеціальні безпечні програми.

У цей час наша країна (і тут «особливу подяку» хочеться висловити на адресу нинішньої влади) на сто п’ятдесят кроків позаду. У 2016 році 52% електроенергії вироблено на атомних станціях, а вже в першому кварталі цього року – 55,4%. І це при тому, що більшість реакторів атомних станцій відпрацювало свій проектний ресурс.

До того ж, на зло Донбасу і Російській Федерації, українське керівництво активно педалює тему реконструкції ТЕС та ТЕЦ під газове вугілля замість антрациту. І їх не хвилює, що газове паливо набагато більше забруднює навколишнє середовище, ніж вугілля марки АШ. І радувати, якщо так можна висловитися, в цій ситуації може лише те, що на подібну модернізацію зараз немає коштів.

Зате Україна вже залучила в США кредит у розмірі 300 мільйонів доларів. Він буде витрачений на будівництво сховища ядерних відходів – продуктів переробки наших АЕС. Під цей проект вже виділено дві земельні ділянки загальною площею 45,2 га в Чорнобильській зоні відчуження.

Влада планує, що зберігати відпрацьоване паливо вони будуть на поверхні землі, на відстані 70 кілометрів від Києва, поблизу річки Дніпро, яка забезпечує водою півкраїни.

Проект суперечить нормам ядерної безпеки та створює ризики аварій. Небезпечні речовини можуть потрапити в навколишнє середовище під час транспортування, переробки, використання і зберігання. Не можна виключати і того, що вони можуть бути використані радикалами. Але владу не лякає, що будь-яке відпрацьоване ядерне паливо дуже небезпечне для людини і екології.

А що, запитаєте ви, потрібно робити? – Я можу відповісти – потрібно йти в ногу з часом і залучати кошти під екологічні програми, аналогічні європейським і світовим.

Наприклад, давайте візьмемо Чорнобиль, трагедії у якому 26 квітня виповниться 31 рік.

Як відомо, при аварії стався викид радіоактивних ізотопів певних елементів: цезію, стронцію, плутонію і америцію. Найбільше в зовнішнє середовище потрапило радіоактивних цезію і стронцію. Період напіврозпаду у них близько 30 років. Це означає, що кожні три десятка років активність у них падає в два рази.

З огляду на концентрацію викинутих речовин, швидше за все, люди зможуть жити в Прип’яті вже через кілька десятків років. Але пити воду і займатися сільським господарством на цій території буде не можна ще кілька сотень років.

Що ж робити з Чорнобилем? Може, дійсно там потрібно зберігати ядерні відходи? – Ні. Потрібно активно відроджувати і розвивати постраждалі території: створювати нові підприємства, будувати станції з знезалізнення води, дороги.

Наприклад, в Японії в заражених районах йде активна дезактивація – як правило, там просто зрізають верхній шар ґрунту. В результаті площа забороненої зони тільки за шість років скорочувалася досить серйозно. А в Брагинському районі Білорусі, приблизно в 30 кілометрах від Чорнобиля, побудована і з серпня 2016 року працює сонячна електростанція. Година її роботи дозволяє економити від семи тисяч кубометрів природного газу.

Територія Чорнобильської АЕС може (і повинна) стати масштабним пілотним проектом, в рамках якого б вироблялася сонячна, вітрова та біоенергія. І саме під такі програми потрібно залучати кошти! Кількість сонячних годин в районі Чорнобильської АЕС така ж, як на півдні Німеччини. А німці є найбільшими виробниками сонячної енергії в світі.

За прогнозами, до 2040 року світові інвестиції в сонячну енергію досягнуто 3,4 трильйона доларів. Уже в 2020 році сонячна і вітряна енергія стануть найдешевшими способами виробництва електрики в багатьох країнах, а до 2030 року – в більшості країн.

Щодо шахт. Багато з них (і це ні для кого не секрет), збиткові, завалені або затоплені. Відповідно, вони повинні бути закриті. А для наших гірників, інженерів, будівельників, які є висококласними фахівцями, повинні бути підготовлені і впроваджені спеціальні курси. Вже зараз їх потрібно навчати працювати на підприємствах з виробництва тієї ж вітроенергетики та інших, альтернативних і екологічно чистих видів енергії.

За моїми підрахунками, на відмову від електричної енергії, для виробництва якої потрібне вугілля і уранове паливо, може знадобитися 18 років і близько 28 мільярдів доларів. Коштів, виділених з держбюджету і наданих інвесторами. Але результат буде того вартий – нехай не наші діти, але онуки вже будуть жити в абсолютно іншій Україні. І така країна – екологічно чиста Україна майбутнього – мені дуже подобається.

Посилання на джерело: Офіційна сторінка Олександра Клименка у Facebook

Фото: facebook.com/O.V.Klymenko

106
bool(false) Яндекс.Метрика