Офіційний сайт Олександра Клименко
Статті | 142 | 28.03.2017

Про диктатуру та чорних лебедів

Клименко диктатура Україна Порошенко
Багато хто на цих вихідних стежив за протестами у Росії та Білорусі. Я теж.
І, якщо чесно, я їм трохи заздрю.
Тому що в сучасній Україні такий протест уже неможливий.
Тому що в Україні влада настільки захоплено будує поліцейську державу, що де в чому диктатура Порошенко вже перевершує навіть північнокорейську.
Оптимісти кажуть, що в Україні перемогла революція. Насправді в Україні давно відбувся реванш контрреволюції. І настав період реакції.
І ця нова реакція виявилася куди гірше старої «диктатури».
Влада і не намагається приховувати, що готова втопити будь-який протест в крові, аби втриматися на своїх місцях.
А там, де не вистачає навіть роздутого понад усяку міру силового апарату, на підхваті є ручні «активісти», готові на відверте свавілля і збройне насильство. Є «експерти», які пояснять, чому озброєна банда – це «патріоти», а їхні жертви – «агенти Кремля».
Ще – ноу-хау! – є «правозахисники», які обов’язково звинуватять у всьому тих, хто піддався насильству та доведуть застосування сили. Є в них щось від сталінських адвокатів, які на процесах вимагали обвинуваченому більший термін, ніж прокурори.
Активісти «Успішної країни» відчули це на собі повною мірою в минулу п’ятницю, 24 березня, в Рівному.
Звичайна зустріч із виборцями обернулася захопленням заручників. Озброєні люди, в формі без розпізнавальних знаків, без пред’явлення документів, просто замкнули всіх на шість годин. Погрожували і залякували.
Поліція, що прибула за викликом, не стала заважати радикалам. Вони ж лише зробили те, на що у поліції немає законних прав. Але на що було отримано наказ. Розігнати, розчавити, заборонити.
Чи можлива в цій країні опозиція? Правильна відповідь: тільки та, що інкорпорована в систему влади і підіграє їй.
Що це означає?
Що країна приречена.
Не працюють базові демократичні інститути. У суперечках не народжується істина. І не будуть знайдені нові рішення для старих проблем.
Все перевертається з ніг на голову. Борці з диктатурою стають диктаторами і прихильниками диктатури. Противники цензури перетворюються в найсуворіших цензорів.
Деякі «активісти», прикриваючись патріотичними гаслами, своїми діями планомірно знищують країну.
Чинний режим поступово консервується. Жорстокі люди та жорстокі режими – боягузливі. Їх жорстокість – наслідок постійного страху.
Тому вони реагують як на загрозу на все незрозуміле та незнайоме. Вони прагнуть придушити і знищити всіх, хто намагається чинити опір. Вони істерично накидаються на тих, хто просто висловив незгоду з тим, що відбувається.
Вони будуть душити (і вже душать) ЗМІ. Вони почали тиснути на громадянське суспільство.
Вони не розуміють, що світ більше і складніше їх примітивних уявлень про нього. Вони не бачать зв’язків між своїми дурними вчинками і важкими наслідками для країни.
Вони щиро не розуміють, чому така правильна і патріотична блокада раптом обертається економічним збитком і втратою чергового траншу МВФ?
Вони не розуміють, чому західним партнерам так не подобаються дискримінаційні закони, то чи по відношенню до переселенців, то чи по відношенню до громадських антикорупційних організацій.
А коли вони не розуміють, вони шукають винних, безперервно розкручуючи маховик диктатури.
Що їх може зупинити?
Тільки «чорний лебідь». Цим терміном називають абсолютно непередбачувана подія, що має глобальні наслідки. Щось, що не передбачено жодними прогнозами, але трапляється. І перевертає весь світ.
Коротше кажучи, Україні сьогодні допоможе лише диво.
Тому зараз як ніколи важливо зберігати здоровий глузд, витримку і справжню, не істеричну любов до своєї країни.
Сама темна ніч – перед світанком.​

Підписуйтесь на Telegram-канал Олександра Клименка. Більше аналітики та коментарів, оперативні повідомлення. Будемо на зв'язку!

Посилання на джерело: Офіційний сайт Олександра Клименка

Фото: periodismeiconsciencia.org

142
bool(false) Яндекс.Метрика