Офіційний сайт Олександра Клименко
Статті | 749 | 04.06.2015

Після війни. Чи здатна Україна відновити Донбас?

Будь-яка війна закінчується миром. Це правило. Після того як припиняються бойові дії, починається не менш складний процес - відновлення зруйнованого

Найголовніша проблема нашої країни – війна на Донбасі – в самій Україні останнім часом залишається «за кадром». Це зрозуміло. Люди втомилися від війни. Як це часто буває, неприємна правда просто ігнорується. Але є непорушне правило: жодна проблема ще не вирішувалася замовчуванням. Чим довше мовчимо зараз – тим важче буде розмова в майбутньому.

Загальним тривожним фоном в українських новинах йдуть зведення про обстріли, зіткненнях і втрати. Але відсутня дискусія з двох головних питань.

Перше – як припинити війну. Сьогодні є Мінські угоди, але немає послідовної політики втілення їх на практиці. І керівники країни, і представники невизнаних «республік» про мир говорять рідко, неохоче і неконкретно. Майже нічого не чутно про необхідні кроки для врегулювання конфлікту.

Друге – як потім подолати наслідки для регіону і його жителів. Поки, на жаль, жоден експерт, жодна наукова установа не взялися за те, щоб мультиплікаційним методом оцінити весь спектр економічної шкоди, яка завдається Україні кожен день.

Але даремно. Бо мовчання в даному випадку загрожує новими соціально-економічними потрясіннями. Наведу кілька цифр. Конфлікт на Донбасі триває вже більше року. За цей час понад 6000 загиблих і майже 16 тисяч поранених мирних жителів, більше 1 мільйона 200 тисяч внутрішньо переміщених осіб.

Адаптація переселенців на новому місці та працевлаштування нових безробітних – це величезне соціальне навантаження на бюджет. Чи підраховував його хтось?

Чи озвучена цифра, скільки Україна повинна своїм громадянам, заблокованим на непідконтрольній території? Мабуть уряд сподівається заощадити на цих виплатах в майбутньому?

Нарешті, безпосередня оцінка наслідків військових дій. Згідно з різними даними, на території Донбасу зруйновано або пошкоджено до 20% потужностей з транспортування і доставки електроенергії, близько 35% об’єктів транспортної інфраструктури, більше 20 тисяч будинків, сотні соціальних об’єктів.

Десятки великих підприємств Донбасу припинили свою роботу. Наприклад, через припинення роботи частини шахт в 2014 році видобуток вугілля в Україні скоротився на 35%.

Тільки в 2014 році обсяги промислового виробництва Донецької області зменшилися на 31,5%, а Луганській – на 42%. В результаті питома вага Донецької та Луганської областей у виробництві валового регіонального продукту може скоротитися з довоєнних 16,4% до 5,6% в 2015 році. Це неминуче позначиться на загальному фінансовому результаті країни і, як наслідок, на рівні життя громадян.

Взагалі, за приблизними офіційними підрахунками, на відновлення Донбасу та подолання наслідків бойових дій Україні знадобиться сума в районі $ 8 млрд. За поточним курсом це – більше 176 млрд гривень. Це третина всього річного державного бюджету.

В головному кошторисі країни на поточний рік передбачено всього 1,5 млрд гривень на «Підвищення обороноздатності і безпеки держави, а також на відновлення об’єктів Донецької та Луганської областей». Але фактично фінансуються тільки військові потреби.

Гроші не виділяються на мирне будівництво. Ще 300 млн гривень на відновлення закладено в субвенції Донецької та Луганської областей. Однак і це – крапля в морі.

1433318495

В бюджеті України немає грошей для відновлення Донбасу. Неминучим стає залучення позикових і грантових коштів з-за кордону.

Станом на початок травня Україна має гарантії на отримання $ 1,689 млрд. для подолання наслідків бойових дій на Донбасі. Це менше 20% від загальної потреби. Істотну допомогу Україні пообіцяли виділити такі держави, як Німеччина ($ 565 млн), Польща ($ 113 млн) і Швейцарія ($ 100 млн).

Вагомими для відновлення інфраструктури Донбасу є і кошти міжнародних організацій. Так, ООН виділила безоплатну допомогу у розмірі $ 316 млн, ЄБРР – $ 791 млн кредитних коштів.

Реально на сьогоднішній момент Україна отримала лише $ 332 млн – 4,15% від необхідного.

По суті, за умов тотального дефіциту власних коштів в України немає іншого виходу, окрім як продовжувати шукати гроші в міжнародних організацій та іноземних держав. Донори і кредитори, як показали кілька міжнародних конференцій, досить охоче виділяють на подібні проекти гроші, якщо впевнені в тому, що вони буду використані за призначенням і принесуть реальну користь.

Переконати в цьому іноземних партнерів український уряд може тільки одним способом – створити прозору систему адміністрування залучених коштів.

Спочатку цими питаннями повинно було опікуватися Державне агентство України з питань відновлення Донбасу, яке формально було створено українським урядом ще у вересні 2014 року. Планувалося, що цей центральний орган виконавчої влади буде реалізувати державну політику з відновлення Донецької та Луганської областей (Донбасу), а саме: здійснювати заходи з відновлення інфраструктури регіону, працювати з питаннями соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, розробляти пропозиції щодо відновлення мирного життя.

Агентство, як і багато інших в Україні, за 7 місяців свого існування так і не розпочало свою роботу, а його керівник працював на посаді всього 22 дні, після чого був звільнений. Фактично Україна отримала ще один бюрократичний орган, який так нічого і не зробив для країни.

Зрозуміло, що ключовою умовою роботи агентства має стати припинення бойових дій. Проте і зараз для нього роботи хоч відбавляй. У порівнянні з травнем 2014 непідконтрольна України територія Донбасу зменшилася вдвічі. На підконтрольних України територіях Донбасу, а також у більш ніж 1 мільйона переселенців вистачає питань, якими має займатися, але не займається агентство.

Донбас і переселенці так і залишаються наодинці зі своїми проблемами. По суті, їх рішення лягає на плечі місцевої влади, волонтерських організацій та просто небайдужих громадян. Очевидно, що держава Україна не може або не хоче вирішувати навіть вже існуючі питання, не кажучи вже про питання, пов’язані з майбутнім відновленням регіону.

Виходячи з ситуації, що склалася, найбільш реальним шансом Донбасу на відновлення є створення міжнародного фонду допомоги регіону під егідою ООН чи Ради Європи. Цей Фонд повинен працювати з урахуванням принципів прозорості та підконтрольності перед громадськістю та інвесторами.

Аналогічна практика цілком вдало застосовувалася для відновлення постконфліктних територій колишньої Югославії, де з 2000 по 2008 рік офіси Європейського агентства з реконструкції координували міжнародні проекти на суму приблизно 3 млрд євро. При цьому відомості про витрати публікувалися в журналі, у відкритих джерелах і на сайті організації.

Подібний міжнародний фонд міг би працювати і в Україні, спрямовуючи кошти на відновлення зруйнованих територій, а не через «прозорі» українські органи влади. Наприклад, цільовими траншами безпосередньо до підрядних організацій, які проводять відновлювальні роботи. У свою чергу, міжнародні експерти повинні контролювати витрати, хід і якість відновлювальних робіт. Завдяки аполітичності та прозорості роботи такий фонд міг би залучати й акумулювати не тільки інвестиційні та кредитні кошти, а й приватні благодійні внески з усього світу.

Не менш нагальним кроком є розробка і прийняття єдиної державної програми з подолання наслідків війни. Причому, виходячи з крайньої важливості цього документа, вона повинна прийматися парламентом як закон України.

Якщо не почати роботу з ліквідації наслідків війни зараз – потім буде складніше і дорожче. Гаряча точка в центрі Європи, якої поки що залишається Донбас, не потрібна ні Україні, ні світовій громадськості. Так само, як і зруйнований війною Донбас – це просто невигідно. Солідарний підхід в питаннях відновлення Донбасу допоможе регіону не тільки відродитися з післявоєнного попелу заново, як Фенікс, але й стати драйвером економічного розвитку всієї країни.

Підписуйтесь на Telegram-канал Олександра Клименка. Більше аналітики та коментарів, оперативні повідомлення. Будемо на зв'язку!

Посилання на джерело: Forbes

Фото: GettyImages/fotobank.ua

749
bool(false) Яндекс.Метрика