Офіційний сайт Олександра Клименко
Статті | 188 | 25.11.2016

З чиєї вини і чому в Україні дорожчає хліб

Уряд Гройсмана вирішив провести черговий експеримент з витягування останніх грошей з українців. Як відомо, 1 жовтня влада скасувала регулювання цін на соціальні продукти, тобто на ту їжу, яку купують громадяни з найнижчими доходами.

Нагадаю, плани у влади були грандіозні. Уряд прогнозував зниження цін у результаті такої інновації. Аргументація була такою: виробники і продавці заощадять сотні мільйонів гривень щомісяця, оскільки не платитимуть чиновникам хабарі при узгодженні собівартості і націнки на продукти.

Проект цей пілотний, розрахований на три місяці. Але, за усталеною практикою, можна стверджувати, що його тимчасові проміжки затягнуться. Як приклад – введення з серпня 2014 року теж тимчасового військового збору, який влада не збирається скасовувати.

Втім, вже зараз можна впевнено сказати, що прогноз уряду (і це вже навіть не дивує) не виправдався. Продукти не просто не подешевшали, а почали дорожчати.

А причини такого явища прості:

– або виробники і продавці заплатили велику ціну за скасування такої постанови «потрібним» чиновникам,
– або власники через свою жадібність отримують надприбуток і виводять її в офшори,
– або органи статистики не відображають реальну картину інфляції, занижуючи її будь-якими методами.

Скасовуючи регулювання цін на догоду олігархам, уряд не подумав про підтримку малозабезпечених верств населення. Насамперед це стосується пенсіонерів, 70% з яких отримують мінімальну пенсію, тобто 1130 гривень або 43,8 доларів.

Пропоную подивитися на збільшення цін на прикладі хліба – продукту номер один, який українці вже насилу, але ще можуть собі дозволити.

За даними статистики, середня ціна житньо-пшеничного і житнього хліба в Україні станом на 21 листопада складає 10,42 гривень. Тобто в порівнянні з 30 вересня хліб подорожчав на 23 копійки.

Цікава виходить картина: влада заявляє про рекордний збір зернових в 2016 році – 64 мільйонів тонн. Світові ціни на зерно цьоріч падають (наприклад, пшениці зі 200 до 180 доларів за тонну). При цьому на внутрішньому ринку для своїх громадян хліб дорожчає! Але це тільки початок.

До кінця 2016 року Всеукраїнська асоціація пекарів прогнозує подорожчання хліба на 15-18% у зв’язку з підвищенням собівартості його виробництва. Тобто в зв’язку з ростом вартості природного газу, електроенергії, послуг логістики, а також підвищенням цін на борошно.

Крім того, до зростання цін, наприклад, на те ж борошно, також призвело посилення фіскального навантаження на виробників зерна. Йдеться про часткове скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників (а з 2017 року – його повна відміна) і підвищення вдвічі єдиного податку для виробників.

Таким чином, зовсім скоро середня ціна буханки хліба буде коштувати приблизно 12 гривень.

Буквально вчора першою (нинішньою) хвилею подорожчання хліба зацікавився Антимонопольний комітет України. Мовляв, попит на головний продукт почав різко падати, потрібно провести розслідування.

Але я вже зараз можу сказати, що аналіз АМКУ не закінчиться нічим. Чи не для того Гройсман відпускав ціни на хліб, щоб він дешевшав.

У своєму анонсі розслідування антимонопольники нібито натякають, хто винен: 95% борошномельних підприємств України є приватними.

Втім, було б необачно заочно звинувачувати ці підприємства, тому що головною причиною подорожчання хліба (і, нагадаю, друга хвиля збільшення цінника не за горами) – це все-таки політика, яку проводить уряд України.

Влада своїм експериментом прямо сказала: регулятором тепер виступає ринок. От ринок і відрегулював, як вважав за потрібне. Тому які тут питання?! Усі питання до пана Прем’єр-міністра!

У той час, поки влада хоче відібрати в українців останній шматок, партія «Успішна країна» знає, як вирішити проблему.

У підготовленому нами проекті Податкового кодексу ми пропонуємо знизити ставку податку на додану вартість на 15 процентних пунктів і встановити такий податок в розмірі не більше 5%. Також ми вважаємо, що потрібно встановити граничний рівень рентабельності на соціально значущі товари і послуги. Цей рецепт простий, але дієвий. Впровадивши його, ситуацію, що склалася, можна було б вирішити.

Заради інтересу хочу привести в приклад іноземний досвід. Так, у Франції близько 20% цін регулюються державою. В Японії встановлено граничні рівні рентабельності на рис, пшеницю, м’ясо та молочні продукти, залізничні тарифи, тарифи на воду, тепло, електроенергію і газ, освіту і медичне обслуговування. В Австрії, Данії і Норвегії діють спеціальні закони в сфері ціноутворення, які регламентують встановлення максимальних споживчих цін на окремі групи товарів. І таких прикладів можна наводити дуже багато.

Відштовхуючись від досвіду наших колег з інших країн, власних напрацювань, знань і досвіду, ми, «Успішна країна», впевнені: наша економіка повинна бути соціально-орієнтованою. А за допомогою цін і податкового регулювання ми зможемо підвищити рівень життя наших громадян!

188
bool(false) Яндекс.Метрика