Офіційний сайт Олександра Клименко
Статті | 213 | 19.10.2016

Війна і Мінськ. Як можуть завершитись переговори Нормандської четвірки у Берліні

Сьогодні в Берліні відбудеться зустріч нормандської четвірки. Востаннє в такому форматі Порошенко, Меркель, Олланд і Путін зустрічалися понад півтора роки тому в Білорусі, де були підписані Мінські угоди.

З того часу на зовнішній арені відбулося безліч важливих подій. Це серія терактів в Європі, погіршення ситуації з біженцями, нова фаза війни в Сирії. Відбулися вибори в Німеччині, де партія канцлера відзначилась не найкращим чином. Гряде голосування за посаду президента Франції. І, нарешті, не за горами вибори в Штатах, результатів яких, без перебільшення, чекає вся світова громадськість. На загальному тлі, як би цього не хотілося українській владі, інтерес до врегулювання нашого конфлікту згасає з кожним днем.

Перед сьогоднішнім засіданням у нормандському форматі Київ опинився на розвилці.

Ліворуч – виконання Мінських угод. Це цивілізаційний вибір, оскільки передбачає повне завершення бойових дій. Однак для режиму Порошенко він означає ще й необхідність гасити невдоволення агресивної меншини, яскраво проявив себе під час факельної ходи.

Праворуч – реалізація військового сценарію внаслідок відмови від Мінського процесу. І в результаті – все одно вихід на новий формат мирного врегулювання. Як його назвуть – Кишинівським чи Лондонським – питання десяте. Важливо, що зрив Мінська заздалегідь закладає міну недомовленоспроможності і під майбутній формат.

Варто обмовитися одразу: головні сторони переговорів – Київ і Москва – поїдуть до Берліна з різними почуттями. Петро Порошенко «не відчуває особливого оптимізму». А Володимир Путін своїх не описав. Але вже сам факт його участі може свідчити про наявність попередніх домовленостей, вигідних РФ. А це – або узгодження з Києвом закону про вибори, або проект по амністії всіх людей зі зброєю, або цілісна дорожня карта щодо реалізації Мінська.

Чого очікувати?

По-перше, візуального тиску на Володимира Путіна четвертим пакетом санкцій проти РФ, прив’язаним до сирійських подій. По-друге, реального і сильного, але не візуального тиску на Петра Першого (нічого, що я занижую масштаб історичної постаті?) З усіх боків. Йому дохідливо пояснюватимуть, що трапиться з Україною і ним самим у разі, якщо Київ продовжить зволікати з Мінськом або зовсім вийде з процесу. Зараз саме на Порошенкові лежить відповідальність за дотримання домовленостей. Нагадаю: м’яч повністю на полі України – більшу частину завдань потрібно зробити їй, причому саме їй – першою.

Загалом, приводів для втрати оптимізму у Президента України чимало.

Для «повороту наліво» на розвилці у Порошенка є все: більшість в Раді (під вельми сумнівну судову реформу Банкова легко нашкребла голоси), агітаційні майданчики (в Україні зараз саме президент, а не олігархи, тримає руку на телевізійному пульті), злиденна економіка (подальшого падіння якої країна просто не переживе).

«Поворот направо» майже неминуче веде Порошенко до відновлення війни, двох-трьох “героїчних” здач населених пунктів. різкої кончини режиму. Або виснажливої війни, війни без кінця-краю, тривалої і безглуздої, як «тридцятирічна» евровійна всіх з усіма, або «столітня» – британської та французької корони.

Чи впевнений Порошенко в тому, що Україна протримається ще хоч рік військової операції? Чи не боїться невдоволення своїх воїнів – колишніх, нинішніх, майбутніх? Або краще не чути методичного нагадування: «Ви пішли з маршруту»?

Навіть якщо в Берліні не можна буде досягти конкретних результатів – а надто багато зустрічей закінчувалося обіцянкою Порошенка «працювати над імплементацією» – результат все одно буде. Він полягає в наближенні неминучої розв’язки. Тепер заморозки вже не буде – або війна, або Мінськ. На все про все залишилося два-три місяці: після виборів у Штатах будь-який інтерес Держдепу до Києва знизиться ще більше, Берлін і Париж утомилися від багатонної локшини на свої вуха від Порошенка, та й розмочену осіннім бездоріжжям землю на фронті скує лід. Пора приймати рішення і , розвернувшись, повертатись на маршрут.

213
bool(false) Яндекс.Метрика